Головна » Статті » Мої статті

У Старому Самборі із двомовністю боролися...
05 липня поточного року під будинком Старосамбірської районної державної адміністрації відбувся мітинг ініційований громадськими організаціями та партіями, які представляють опозиційні до існуючої влади сили. Загальна ківлькість мітенгувальників становила половину тисячі осіб. Вимоги опозиціонерів Старосамбірщини були скеровані на протест проти прийняття двомовності в Україні. Згадаємо короткий перебіг історичних подій, що призвели до такого наболілого питання.

Нинішня мовна ситуація в Україні є результатом незавершеного в радянський період процесу – перетворення україномовної спільноти на російськомовну. Як наслідок – незбалансований характер двомовності, що віддзеркалює стан українського суспільства. Серед етнічних росіян двомовними є лише 13%, в той час як серед українців цей показник складає 34,4% при тому, що 19% українців взагалі спілкуються тільки російською. Навіть надання українській мові статусу державної у 1989 році і подальше закріплення цього статусу у Конституції України не зупинили її витіснення з багатьох сфер життєдіяльності та поступового зменшення кількості носіїв української мови.
Наприкінці 90-х років активізувалася полеміка щодо можливості надання російській мові статусу офіційної мови при збереженні за українською статусу державної. Конституційний Суд України своїм рішенням від 14 грудня 99 року визнав, що в українському законодавстві поняття державна (офіційна) мова має єдине значення: «мова, якій державою надано правовий статус обов’язкового засобу спілкування в публічних сферах суспільного життя в Україні». Він дав офіційне тлумачення статті 10: «українська мова як державна є обов’язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом». Суд відзначив, що українська мова символізує державотворчу роль української нації і є невід’ємним атрибутом поняття «конституційний лад», змінювати який може тільки народ шляхом всеукраїнського референдуму.
Впровадження української мови як державної у публічній сфері не було до кінця послідовним і не супроводжувалось системними заходами спрямованими на подолання деформованої мовної ситуації. Ще за президентства Леоніда Кравчука, так і за президентства Леоніда Кучми та Віктора Ющенка українська влада не спромоглася розробити і здійснити ефективну програму мовного планування, створити дієвий механізм відродження і підтримки української мови і протидіяти мовно-культурній експансії Росії.
Однією з причин недостатньої ефективності мовної політики в розширенні сфери вживання української мови стала непослідовність і хаотичність дій влади щодо визначення відповідальності за проведення й наслідки цієї політики. Наприкінці 90-х років у складі Державного комітету в справах національностей та міграції діяв окремий мовний департамент, що виконував функцію центрального органу виконавчої влади в цій сфері. У 2000 році у зв’язку з проведенням адміністративної реформи його було ліквідовано, натомість, у структурі Секретаріату Кабінету Міністрів утворено сектор моніторингу мовної та національної політики і релігій, що проіснував менше року. За указом Президента Л.Кучми, з квітня 2001 році відповідальним за проведення державної мовної політики став Державний комітет телебачення і радіомовлення України. Однак лише в серпні 2003 року в його складі створено Департамент мовної політики. З вересня 2005 головним органом із забезпечення реалізації державної мовної політики в системі центральних органів виконавчої влади стало Міністерство культури і туризму України, в якому створено мовний сектор (з трьох співробітників). Як консультативно-дорадчий орган при Президентові України в 1997-2001 роках. існувала Рада з питань мовної політики, однак її можливості впливати на мовну ситуацію були незначними.
Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної мовної політики, про який ідеться в указі президента Віктора Ющенка від 20.02.2008 «Про деякі питання розвитку державної мовної політики», так і не було створено. В останні дні свого перебування при владі (15.02.2010) Віктор Ющенко підписав указ №161/2010 про затвердження Концепції державної мовної політики, в якому зазначено, що «пріоритетом державної мовної політики має бути утвердження і розвиток української мови – визначального чинника і головної ознаки ідентичності української нації й українського народу – громадян України всіх національностей». Указ не скасовано і він перебуває на офіційному сайті чинного Президента України в рубриці «офіційні документи», проте реальні кроки політичної сили, що перебуває при владі, скеровані в протилежному напрямку.
Дане питання дозріло в наш час та залишається відкритим…

За матеріалами Електронної газети "Старосамбірські вісті"

Джерело: http://starosambir.net.ua/
Категорія: Мої статті | Додав: vasilius77 (06.07.2012) | Автор: Василь Громіш
Переглядів: 833 | Теги: старий самбір, двомовність, конів | Рейтинг: 3.5/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [12]
Спорт [2]
Спортивні матеріали
Політика [1]
Реклама
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 96
Погода в регіоні

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0