Name: Сланцевий газ на Старосамбірщині?
Item: Сланцевий газ на Старосамбірщині?
Author: vasilius77

Сланцевий газ на Старосамбірщині?

Україна останнім часом намагається позбутися залежності від дорогого російського газу, розробляючи власні газові поклади. За прогнозними оцінками, в Україні на двох основних ділянках на заході та сході країни залягає у сланцях близько сами трильйонів кубометрів природного газу. Сланцевий газ – це природний газ, що залягає переважно у м’яких сланцевих породах із розгалуженою мережею тріщин. Технологічна складність видобутку такого газу дуже висока, а рентабельність відносно низька. Проте останнім часом технології видобутку просунулись вперед. В Україні один з найбільших басейнів, де планується видобуток такого газу, так звана “Юзівська платформа” – умовна ділянка, що охоплює значну частину сходу Харківщини і півночі Донеччини. Друга ділянка – “Олеська платформа” – дебелий шмат Львівщини, переходить на територію Польщі, яка також поспішила відкрити двері газодобувачам. Головне завдання газовидобувних компаній – “витрясти” бульбашки газу зі щільної породи на глибині кількох кілометрів. Для цього використовують технології горизонтального буріння та гідророзриву пластів — на глибину залягання порід, яка зазвичай складає від 700 до 3000 м пробурюється свердловина, що розгалужується в породі на кілька рукавів. В цю свердловину закачують розчин води, піску та хімічних сполук, які створюють великий тиск і руйнують породу. Газ вивільняється і його можна видобути. Проте відкачати з такою ж легкістю розчин води і реактивів не вдається і зазвичай щонайменше половина цієї високотоксичної рідини залишається у свердловині. Саме в цьому бачать одну з головних загроз видобутку сланцевого газу всі, хто називає його екологічним лихом. Поки свердловина дістанеться до газоносної породи, розміщеної на великій глибині, вона може перетнути не один водоносний горизонт. Жодної гарантії, що токсичний розчин не потрапить у ґрунтові води, нема. А це значитиме, що ґрунтові води на всю площу кожного забрудненого водоносного горизонту стануть токсичними і вже ніколи не зможуть бути використаними в побуті. Раніше вважалось, що саме артезіанська вода, видобута з великої глибини, є найчистішою і придатною для пиття, проте тепер вона може стати смертельною небезпекою. Український уряд вже оголосив конкурс на укладання угоди про розподіл продукції – вуглеводнів, які видобуватимуться в межах Олеської та Юзівської площ. На видобуток сланцевого газу в Україні претендують п’ять транснаціональних компаній. Заявки на Олеську площу подали Shevron і ENI. На Юзівську — Exxon Mоbil, Shell і ТНК-ВР. Такі плани чинної влади провокують газовий конфлікт на Львівщині - НАК «Нафтогаз» може не отримати дозвіл від місцевих органів влади на освоєння нових родовищ газу і нафти. А видобування сланцевого газу у Львівській області називають екологічним лихом. Діяльність НАК «Нафтогаз» люди у районах відчувають, їдучи розбитими дорогами; п’ючи воду із забруднених нафтою криниць; від неочищеного газу, що подається місцевому населенню, ламаються прилади. Люди погрожують перекриттям доріг, а райради обіцяють не ухвалювати позитивні рішення на користь державного підприємства і закликають до такого кроку обласних колег. Зокрема на Старосамбірщині працює 30 свердловин НАК «Нафтогаз». Щодня дорогами проїжджають 7 бензовозів. За оренду землі підприємство в 2011 році сплатило 127 мільйонів гривень, які надійшли в Київ, а не залишилися в районі, і це при бюджеті Старосамбірського району близько 150 мільйонів. Сьогодні в районного керівництва виникла ідея розробки альтернативного енергетичного джерела. Влада фактично усунула місцеві громади від прийняття рішень щодо погодження на розробку надр для видобутку сланцевого газу. Ще у листопаді минулого року парламент ухвалив зміни до закону про розподіл продукції, які дозволяють уряду самостійно ухвалювати рішення про надання дозволу на виділення і розробку надр, минаючи місцеві ради. Однак, на заміну одній біді може прийти інша… Видобуток сланцевого газу викликає серозні суперечки у Європі та США, зокрема щодо екологічних наслідків та прав місцевого населення. За висновками підготовленими експертами для Європарламенту, «неминучий вплив видобутку сланцевого газу та нафти проявляється у використанні великих площ землі під бурильні майданчики, паркувальні і маневрувальні зони для вантажних автомобілів, обладнання, об’єкти переробки і транспортування газу, а також і під’їзними коліями. Основними можливими негативними впливами є викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, забруднення підземних вод неконтрольованими газовими та рідинними потоками, що спричинюються їх викидами чи розливами, витік бурильних рідин та неконтрольоване скидання відпрацьованої води. Видобувні рідини містять небезпечні речовини, а відпрацьовані води, на додаток, містять важкі метали та радіоактивні матеріали із родовищ. Досвід США показує, що стається багато аварій, які спричиняють шкоду навколишньому середовищу та здоров’ю людини. Задокументовані порушення правових вимог коливаються у межах 1-2 % від всіх об’єктів, які отримали дозволи на проведення бурильних робіт. Велика кількість таких аварій стається через неправильне поводження із обладнанням та протікаюче устаткування. Ступінь впливу підвищується, оскільки поклади сланцевого газу розробляються із високою щільністю, аж до 6 свердловин на квадратний кілометр». Експерти також дійшли висновків, що на законодавчому рівні Європа не готова видобувати у себе сланцевий газ, численність законодавчих прогалин підвищує ризики видобутку сланцевого газу. Матеріал надано "Електронною газетою "Старосамбірські вісті". Джерело: http://starosambir.net.ua/
1 2 3 4 5 Категорія: Мої статті \| Додав: vasilius77 (18.10.2012) \| Автор: Василь Громіш
Переглядів: 932 \| Коментарі: 2 \| Теги: Сланцевий газ, Старосамбірщина \| Рейтинг: 5.0/1

Всього коментарів: 2

Порядок виводу коментарів:

2 vasilius77 (19.10.2012 21:45)

Президент Франції Франсуа Олланд заблокував можливість розробки сланцевого газу протягом всього терміну його президентства.

Він виявився супротивником використання нетрадиційних джерел вуглеводнів, в результаті чого виступив проти розробки сланцевих родовищ з використанням технології гідравлічного розриву пласта.

Крім цього Олланд раніше відхилив сім заявок на розробку сланцевих родовищ у зв’язку з “високим ризиком для здоров’я людей і стану навколишнього середовища”

1 vasilius77 (19.10.2012 21:43)

У дискусії про сланцевий газ цілком доречне порівняння з ядерною енергетикою. Мирний атом, що вирвався з-під контролю, здатний наробити набагато більше лиха. Але ні Україна після Чорнобиля, ні Японія після “Фукусіми” не відмовилися від використання АЕС. На сланцевий газ також не можна дивитися тільки в чорному або білому світлі. Він дає шанс Україні отримати більше енергетичної свободи. Але у нього є і своя темна сторона, закривати на яку очі недалекоглядно. Розумніше – ретельно вивчити всі плюси і мінуси, можливо, на досвіді інших держав, і на базі одного-двох вітчизняних пілотних проектів.

Для навколишнього середовища видобуток сланцевого газу може нести такі небезпеки: можливе потрапляння хімікалій у ґрунтові води, виснаження водних ресурсів в районі виробок, ерозія ґрунтів як наслідок гідророзривів пласта. Гідророзрив – це за своєю суттю мікроземлетруси, які викликають штучно, закачуючи під землю великі обсяги води, піску і хімікатів, які каталізують реакції. Розриваючи породи, добувачі дозволяють сланцевому газу накопичуватися в одній підземній пастці, звідки його вже видобувають, як звичайний газ. Інакше не виходить, оскільки сланцевий газ не має властивості збиратися в окремих підземних порожнинах, він просочує породу, немов вода губку, і головна проблема в тому, як цю губку “вичавити”, не створюючи по ходу проблем для життєдіяльності регіонів, де буде вестися такий видобуток.

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Форма входу